- споконвіку
- присл. (з найдавніших часів), споконвік, споконвіків, відвіку, одвіку, звіку, справіку, спрадавна, спрадавен, звіку-правіку, з передвіку, з передвіків, спередвіку— Пор. здавна
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
споконвік — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвіків — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвіку — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвік — присл. Те саме, що споконвіку … Український тлумачний словник
споконвіків — присл. Те саме, що споконвіку … Український тлумачний словник
споконвічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
споконвічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
споконвічно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
споконвічність — ності, ж. Абстр. ім. до споконвічний … Український тлумачний словник
споконвічно — Присл. до споконвічний … Український тлумачний словник